Я просто хотів побачити фінальну розв’язку…

Дуже гарна кінцівка, все в принципі ясно (хоча деякі питання, звісно, виникають (як же без цього), та відповіді на них можна додумати з контексту).

А, так — ще є маленька ова і кіно. Не знаю, чи візьмусь я за них у найближчий час… В принципі, ова ще така справа, а кіно — просто пришвидчений серіал, а мені це не дуже подобається: темп в серіалі такий вдалий, що мені важко сприймати його прискорений варіант… Це все-рівно якщо тобі подобається музика, що триває пару годин, а хтось, щоб підзаробити, випустить її кавер в прискореному варіанті на 10 хвилин… (або включить прискорену прокрутку, ніби щоб нашвидку її оцінити) — то вже буде зовсім інша музика! Та з іншого боку, всякий, хто подивився серіал, має подивитись і фільм (утриматись все-рівно неможливо); так що я не знаю, може колись я його таки теж перекладу (але не обіцяю).

А наразі, переклад завершено! 8)

Сторінка Раксефона, повний архів перекладу.

Тілтіл та Мітіл — головні герої п’єси Метерлінка Блакитний птах, брат і сестра, які шукають щастя. Основна думка п’єси полягає в тому, що щастя не можна знайти десь, а треба віднайти всередині себе. Ця річ досить популярна в Японії.

У Раксефоні обіграється японське звучання імені доньки і пташки Кунуґі Мітіл — Мічіру. “Тілтіл” і “Мітіл” японською звучить як “Чіручіру” і “Мічіру”, а Чіручіру — значить “чирикати” (досл. “чик-чирик”), а отже, коли Аято чує, що пташку звуть Мічіру (Мітіл), у нього це одразу через чирикання асоціюється з Чіручіру (Тілтіл), а значить виникає алюзія на “Тілтіл та Мітіл” і “Блакитного птаха”.

Людські стосунки — не більше, ніж спільні інтереси…

Зауваження щодо назви… Доладний — це каламбур на ім’я Аято, 綾人 (ая-то). У назві епізода ці канджі розписані окремо як 綾なす人,тобто Аянасу-Хіто. Канджі 綾 може означати “гарне”, “доладне”, “красиве”, “візерунок”, “дизайн”, “оздоблення”, “хитросплетіння”, навіть “багато прикрашений діагональний візерунок” (тобто складна вигадлива вишивка). Ім’я Аято, якщо просто, означає “гарна людина”, а взагалі, щось типу “людина, що робить речі гарними, довершеними”, “що довершує щось”. Англійський переклад Аянасу-Хіто був Artisan, тобто “кустар, ремісник” (в даному випадку “митець” (від art)) — так вони намагались передати “мистецький” сенс імені (типу, “той, що робить гарне”). Я обрав варіант Доладний, тобто “той, що доводить речі до ладу” (але при цьому і сам “красивий”).

Сторінка Раксефона.

Повний архів перекладу.

А якщо кращі пропозиції таки є — в коментарі…

Старий рубач бамбука та його дружина не мали дітей. Якось він пішов до лісу і побачив бамбук, що світився зсередини. Він розрубав його і знайшов в ньому дівчинку, розміром з палець. З тих пір він став знаходити в лісі бамбук, що світився всередині, в якому були маленькі золоті зливки. Так вони з дружиною розбагатіли.

Йшов час, і дівчинка виросла. Багато чоловіків сваталося до неї, та вона усім відмовляла, вигадуючи для них невиконанні завдання. Вона постійно дивилася на місяць і плакала. Однієї ночі вона розповіла батькам, що насправді вона — принцеса Каґуя (“Сяюча ніч”) з Місяця, і що наступної повні по неї прийдуть її родичі.

Старий скликав воїнів з усієї округи, та нічого не допомогло — як тільки з’явився повний місяць, воїни заклякли на місці, а з неба прийшов почет і забрав з собою принцесу.

Чжуан-цзи, стародавній китайський філософ, для ілюстрації суб’єктивної природи реальності використовував таку притчу.

Одного дня на заході сонця Чжуан-цзи задрімав, і йому наснилося, що він перетворився на метелика. Він помахав своїми крильцями… Так, певна річ, він-таки справді метелик! Яке радісне відчуття охопило його, поки він порхав навколо! — він зовсім забув, що він Чжуан-цзи… Та незабаром йому спало на думку, що насправді цей метелик — це Чжуан-цзи, якому сниться, що він метелик. Чи може, це метелику сниться, що він Чжуан-цзи? Чжуан-цзи був метеликом, чи може, метелик був Чжуан-цзи?