<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>minus-one &#187; google</title>
	<atom:link href="http://kilesa.org.ua/tag/google/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://kilesa.org.ua</link>
	<description>me on the internets</description>
	<lastBuildDate>Sun, 05 Feb 2012 10:39:43 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.3.1</generator>
		<item>
		<title>Хохлізм гугла</title>
		<link>http://kilesa.org.ua/2011/06/20/hohlism-googla/</link>
		<comments>http://kilesa.org.ua/2011/06/20/hohlism-googla/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 20 Jun 2011 18:00:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator>minus-one</dc:creator>
				<category><![CDATA[All]]></category>
		<category><![CDATA[Перекладацькі ляпи]]></category>
		<category><![CDATA[Переклади]]></category>
		<category><![CDATA[google]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kilesa.org.ua/?p=2025</guid>
		<description><![CDATA[Як відомо, я називаю &#8220;хохлізмом&#8221; ситуацію, коли замість того, щоб робити щось напряму, люди беруть і роблять його &#8220;через Росію&#8221; (чи, ширше, загалом, через &#8220;історичного посередника&#8221;). Наприклад, перекладають аніме з російської (нафіга?? що ви хочете цим довести? що ви знаєте російську?). Або купують партію американського шампуню, що виробляється в Польщі, з Москви (&#8220;а у нас [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Як відомо, я називаю &#8220;хохлізмом&#8221; ситуацію, коли замість того, щоб робити щось напряму, люди беруть і роблять його &#8220;через Росію&#8221; (чи, ширше, загалом, через &#8220;історичного посередника&#8221;). Наприклад, перекладають аніме з російської (нафіга?? що ви хочете цим довести? що ви знаєте російську?). Або купують партію американського шампуню, що виробляється в Польщі, з Москви (&#8220;а у нас з ними давні зв&#8217;язки, ще з Радянського Союзу!&#8221;).<span id="more-2025"></span></p>
<p>Зрозуміло, щоб перекладати з першоджерела, треба вчити мову. Щоб торгувати з Польщею, треба теж чимось поворушити. Але ж треба напружитися, заради ж цього все і затівалося, не? </p>
<p>とにかく, <a href="http://translate.google.com">Google Translate</a>, всіма хвалений, попався на такій же фігні. Я давно підозрював, що пара мов <em>російська/українська</em> обслуговується ним як одна; тобто переклад з третіх мов ведеться на російську, а українська потім причіпляється через українсько-російський словник (щось типу того).</p>
<p>А тепер я маю доказ цього: </p>
<p>якщо ввести до перекладу слово <strong>undead</strong> (англ->рос), російською мовою він перекладе <strong><a href="http://translate.google.com/#en|ru|undead">нежить</a></strong>, а українською (англ->укр) – <strong><a href="http://translate.google.com/#en|uk|undead">ніжити</a></strong> (!)</p>
<p>Як на мене, це доводить, що англо-український переклад утворено з англо-російського<nobr>-></nobr><a href="http://translate.google.com/#ru|uk|%D0%BD%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%8C">російсько-українського</a> (хохлізм). Як ще можна пояснити цей феномен? Невже це користувацьки-внесене слово? – хтось вирішив перекласти undead, але не знав слова (o__O), пішов на російську, побачив &#8220;нежить&#8221;, переклав з російської (в сенсі &#8220;пестити&#8221;) на українську (&#8220;ніжити&#8221;) і вставив рез-т до перекладу undead (той же хохлізм, тільки ручний :D )? I don&#8217;t think so.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kilesa.org.ua/2011/06/20/hohlism-googla/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>gmail 2.0 в Опері</title>
		<link>http://kilesa.org.ua/2007/12/17/gmail2-opera/</link>
		<comments>http://kilesa.org.ua/2007/12/17/gmail2-opera/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 17 Dec 2007 15:39:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>minus-one</dc:creator>
				<category><![CDATA[All]]></category>
		<category><![CDATA[Soft]]></category>
		<category><![CDATA[google]]></category>
		<category><![CDATA[news]]></category>
		<category><![CDATA[opera]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kilesa.org.ua/2007/12/17/gmail2-opera/</guid>
		<description><![CDATA[Для тих, хто хоче спробувати новий джімейл в опері, яваскрипт: http://futurama.googlepages.com/gmail_2_fix.js (файл додається в папку користувацьких джаваскриптів (папка вказується в установках конкретного сайта, вкладка Scripting->User Javavscript files)). А, і ще: щоб перемкнутися на нову версію, треба в адресу додати ui=2 (приклад: http://mail.google.com/mail/?disablechatbrowsercheck=1&#038;ui=2). (ui=2 — нова версія, ui=1 — стара&#8230;) ясно, коли вийде фінальний варіант опери [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Для тих, хто хоче спробувати <strong>новий джімейл в опері</strong>, яваскрипт:</p>
<p><a href="http://futurama.googlepages.com/gmail_2_fix.js">http://futurama.googlepages.com/gmail_2_fix.js</a></p>
<p>(файл додається в папку користувацьких джаваскриптів (папка вказується в установках конкретного сайта, вкладка Scripting->User Javavscript files)). А, і ще: щоб перемкнутися на нову версію, треба в адресу додати <strong>ui=2</strong> (приклад: http://mail.google.com/mail/?disablechatbrowsercheck=1&#038;<strong>ui=2</strong>). (ui=2 — нова версія, ui=1 — стара&#8230;)</p>
<p>ясно, коли вийде фінальний варіант опери 9.5, все працюватиме і так, але&#8230; хочеться ж наперед подивитись-потикатись, не?..</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kilesa.org.ua/2007/12/17/gmail2-opera/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>FriendFeed</title>
		<link>http://kilesa.org.ua/2007/10/02/friendfeed-2/</link>
		<comments>http://kilesa.org.ua/2007/10/02/friendfeed-2/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Oct 2007 09:48:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator>minus-one</dc:creator>
				<category><![CDATA[Soft]]></category>
		<category><![CDATA[google]]></category>
		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kilesa.org.ua/2007/10/02/friendfeed-2/</guid>
		<description><![CDATA[FriendFeed — нове прикольне рішення для &#8220;об&#8217;єднання&#8221; усієї свої різноманітної активності у різних місцях. Наприклад, ви заливаєте свої фотки на флікр, відмічаєте якесь відео як favorite на трубі, вам сподобалася стаття на digg, ви додали щось цікаве до свого гугл-рідера, ви запостили щось нове на свій блог і т.д. Усі ці активності відбуваються в різних [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://friendfeed.com/"><strong>FriendFeed</strong></a> — нове прикольне рішення для &#8220;об&#8217;єднання&#8221; усієї свої різноманітної активності у різних місцях. Наприклад, ви заливаєте свої фотки на флікр, відмічаєте якесь відео як favorite на трубі, вам сподобалася стаття на digg, ви додали щось цікаве до свого гугл-рідера, ви запостили щось нове на свій блог і т.д. Усі ці активності відбуваються в різних місцях, і хоч завдяки рсс можна усе це звести в гугл-рідер, АЛЕ не зовсім все (наприклад, якщо ви відмітили якесь відео як favorites на трубі, цей момент ви на рсс не отримаєте (іззовні)). </p>
<p>Френдфід підтримує майже всі популярні сервіси:</p>
<p>Amazon.com Wishlists, Blogs, del.icio.us, Digg, Facebook, Flickr, Furl, Google Reader, Google Shared Stuff, iLike, Jaiku, Last.fm, LinkedIn, Netflix, Picasa Web Albums, Pownce, Reddit, SmugMug, StumbleUpon, Tumblr, Twitter, Yelp, YouTube, Zooomr.</p>
<p>Усе це скопом ви отримуєте у вигляді єдиної стрічки. Ось моя стрічка — <a href="http://friendfeed.com/minusone"><strong>friendfeed.com/minusone</strong></a>. Кожен елемент цієї стрічки можна коментувати, відео дивитись і т.д. Ясно, що такі ж стрічки є у інших користувачів. Якщо одна з них вам сподобалась, ви можете додати цього користувача як &#8220;друга&#8221;, і потім слідкувати за його веб-активністю. Цікаво, що можна підписатися не тільки на існуючого юзера frienfeed. Для людини, у якої нема акаунта на френдфід, ви можете створити &#8220;уявного друга&#8221; — псевдонім, до якого додати усі його відомі сервіси, що вас цікавлять (треба знати усі його відповідні ніки (на флікері там, трубі і т.д&#8230;)), і надалі його активність буде відображатися у вашій стрічці друзів<span id="more-167"></span>.</p>
<p>Нарешті, ви можете &#8220;підписатись&#8221; на рсс до вашої стрічки (напр., гугл-рідером (і утворити безкінечний цикл ;-) )). Плюс можете отримати свою стрічку як віджет собі на блог. Таким чином, уся ваша веб-активність зібрана разом і зручно представлена для інших. </p>
<p>Сервіс розроблений колишніми інженерами Google і знаходиться на стадії приватної бети. <a href="http://friendfeed.com/account/new">Залиште свій мейл</a>, і вас запросять (мене запросили за пару днів).</p>
<p><ins>Bottom-line</ins>: цікавий сервіс, приємний інтерфейс, і річ, звісно, корисна. Але без гугла за плечима він &#8220;просто один з багатьох&#8221;. Потикаюсь поки що, але чекаємо якогось подібного рішення від гугла. Чи це, може, сам гугл і намацує якесь рішення інкогніто?</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kilesa.org.ua/2007/10/02/friendfeed-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Google-sharing</title>
		<link>http://kilesa.org.ua/2007/09/21/google-sharing/</link>
		<comments>http://kilesa.org.ua/2007/09/21/google-sharing/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 21 Sep 2007 08:58:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator>minus-one</dc:creator>
				<category><![CDATA[All]]></category>
		<category><![CDATA[Soft]]></category>
		<category><![CDATA[google]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kilesa.org.ua/2007/09/21/google-sharing/</guid>
		<description><![CDATA[Гугл стає все більш соціально-орієнтованим (здається, набільше натхнення він черпає у facebook&#8230; ;-) ) Черговий сервіс від гугла Shared Stuff дозволяє &#8220;розшарювати&#8221; в мережі різні речі: зараз в основному це закладки, цікаві посилання, гугл-відео; в майбутньому ще багато чого (зокрема shared-підписки з reader будуть теж інтегровані сюди). Цікаво, що на вищевказаній сторінці ви бачите речі, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Гугл стає все більш соціально-орієнтованим (здається, набільше натхнення він черпає у <a href="http://www.facebook.com/">facebook</a>&#8230; ;-) ) Черговий сервіс від гугла <a href="http://www.google.com/s2/sharing/stuff"><strong>Shared Stuff</strong></a> дозволяє &#8220;розшарювати&#8221; в мережі різні речі: зараз в основному це закладки, цікаві посилання, гугл-відео; в майбутньому ще багато чого (зокрема shared-підписки з reader будуть теж інтегровані сюди). Цікаво, що на вищевказаній сторінці ви бачите речі, розшарені вашими gmail-контактами. У вас також є <a href="http://www.google.com/s2/sharing/stuff?user=108636595390562409722">власна сторінка</a>. Також існує <a href="http://www.google.com/s2/sharing/stuff?lmode=global">сторінка найбільш популярних статей</a> плюс <a href="http://www.google.com/s2/sharing/stuff?lmode=global&#038;domain=google.com">сторінка популярних речей з певного домену</a> і <a href="http://www.google.com/s2/sharing/stuff?lmode=global&#038;tag=news">за певним тегом</a>. Нарешті, в наявності кнопка для браузера <strong>Email/Share</strong> (див. на своїй сторінці), за допомогою якої одним кліком можна додати сторінку, на якій зараз знаходишся до своїх &#8220;шар&#8221; (і ще багато чого іншого).</p>
<p><ins>Що я скажу</ins>: поки що все це сире, і користатись цим я не буду, поки, наприклад, не з&#8217;виться можливість автоматично додавати на цю сторінку shared-статті з гугл-рідера&#8230; але потикатись можна.</p>
<p><strong>П.С.:</strong> до речі, я дещо оновив функціональність <em>My Google Reader</em> (див. справа вгорі на головній сторінці блога): тепер він відображає не усю мою <em>річку новин</em>, як раніш, а тільки те, що я розшарив (тобто те, що з читаного я відмітив, як <strong>цікаве для мене</strong>). Так крутіше! (додається &#8220;людський&#8221; відбір, персональний дотик).</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kilesa.org.ua/2007/09/21/google-sharing/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Майбутнє вже зараз</title>
		<link>http://kilesa.org.ua/2007/09/13/future-is-coming/</link>
		<comments>http://kilesa.org.ua/2007/09/13/future-is-coming/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Sep 2007 14:38:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator>minus-one</dc:creator>
				<category><![CDATA[All]]></category>
		<category><![CDATA[Soft]]></category>
		<category><![CDATA[air]]></category>
		<category><![CDATA[google]]></category>
		<category><![CDATA[itblog-ua]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kilesa.org.ua/2007/09/13/future-is-coming/</guid>
		<description><![CDATA[Усім вже більш-менш зрозуміло, у якому напрямку розвиваються технології. Підхід до даних стає настільки уніфікований, що їх майже завжди стало можливим розглядати як окрему сутність, безвідносно до проги, якою вони створені. І чим далі дані відходять від свого софта — тим чіткіше стає зрозумілим: дані завжди повинні бути доступні. Але і проги завжди повинні бути [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Усім вже більш-менш зрозуміло, у якому напрямку розвиваються технології. Підхід до даних стає настільки уніфікований, що їх майже завжди стало можливим розглядати як окрему сутність, <strong>без</strong>відносно до проги, якою вони створені. І чим далі дані відходять від свого софта — тим чіткіше стає зрозумілим: </p>
<p><strong>дані завжди повинні бути доступні</strong>.</p>
<p>Але і <strong>проги завжди повинні бути доступні ТЕЖ</strong>!!</p>
<p>Ясно, куди я веду? схема проста: дані повинні бути десь на вебі, клієнт (що з ними працює) — теж на вебі (це не обов&#8217;язково, але чому ні, якщо така можливість існує?). І це не просто тому, що <strong>веб звідусіль доступний</strong>, а ви хочете, щоб ваші дані і клієнти, що з ними працюють, були звідусіль доступні; ні, просто тому, що веб надійніший. Вінти на гугл-плекс надійніші, за ваш вінт (за мій точно, він у мене якраз нещодавно згорів :-( (пропало все, окрім того, що було на вебі&#8230;)). </p>
<p>Дані завжди були нарізно — у вигляді файлів вони зберігались у вас на вінті; що заважає їм зберігатися у вигляді баз даних на вінті у гугла (наприклад)? якщо їхні вінти надійніші, а бази даних — більш уніфікований підхід? З прогами все не так очевидно (зазвичай ви працюєте з локальними клієнтами, які встановлені на вашому компі); але працюючи у вебі, ви постійно стикаєтесь з прогами, які виконуються на серверах (напр. сторінки цього блогу динамічно генеруються з php-коду, виконаного на серваку); а якщо ви користуєтесь веб-додатками типу <a href="http://docs.google.com/?browserok=true"><em>google docs</em></a>, то взагалі розумієте, про що я. Але є ще більш радикальний тип &#8220;інтернет-програм&#8221;: т.зв. <strong>rich internet applications</strong> (<a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Rich_internet_applications">вікіпедія: Rich Internet applications</a>). Вони роблять крок за межі браузера і представляють собою звичайні додатки, які виконуються в своєму вікні, можуть працювати із звичайними локальними даними і т.д. (уявіть собі writely (google docs), який виконується не в браузері, а в своєму вікні, як ворд, наприклад). На відміну від веб-додатків вони виконують &#8220;серверну частину&#8221; процедур на клієнському компі. Основні переваги таких програм — звідусіль-доступність, кросплатформеність, маленький розмір, швидка інстанляція і оновлення (недоліки: інтерпретація (швидкість) + див. нижче).</p>
<p>Загалом &#8220;проти&#8221; веб-підходу існує декілька моментів. Основні: </p>
<ol>
<li><strong>швидкість</strong> — інтернет просто ще не настільки швидкий, як вінт; але для багатьох задач і об&#8217;ємів (документи, фотки&#8230;) його швидкість вже прийнятна;</li>
<li><strong>приватність</strong> — не всі погодяться зберігати свої документи наприклад на <a href="http://docs.google.com/?browserok=true">writely</a>, бо в них може міститись &#8220;чутлива&#8221; інформація, доступ до якої бажано щоб був одноосібний. Але я не розглядатиму поки що цей аргумент.</li>
<li>Головне ж, що відрізняє роботу з даними на вебі від роботи з даними на вінті, — це страшний <strong>ОФЛАЙН</strong>.</li>
</ol>
<p>З будь-яких причин раптово ви можете опинитися офлайн — і все! ваші дані недоступні! ви не можете з ними працювати! ЦЕ головна неприємність веб-даних. Якби подолати її — можна вважати, що буде подолано те, що називається надмірною &#8220;централізацією&#8221; веба, надзалежність від &#8220;онлайну&#8221;.</p>
<p>І вже зараз існують два основних рішення проблеми (поки що бета): <strong><a href="http://labs.adobe.com/technologies/air/">AIR (Adobe Integrated Runtime)</a></strong> і <strong><a href="http://gears.google.com/">Google Gears</a></strong><span id="more-161"></span>.</p>
<p>Власне, програмно проблему офлайну вирішити не дуже важко: грубо кажучи, при першому зверненні клієнта в інтернет створюється локальний кеш даних, з якими він працює (sql-база) -> подальші його звернення перехоплюються, і надалі він працює з локальним кешем (а той в бекграунді синхронізується по можливості з інтернет-сервером); таким чином клієнт застрахований від офлайну — він завжди працює з локальною базою, яка синхронізується зі своїм інтернет-оригіналом в залежності від стану мережі. </p>
<p>То в чому прикол AIR та Google Gears? — вони пропонують готове кросплатформенне API для цього: а) у випадку AIR це створення повноцінних інтернет-додатків, б) у випадку Google Gears це &#8220;масштабування&#8221; вашого готового ajax-коду для роботи офлайн. </p>
<p>Якщо в двох словах:</p>
<p><strong>AIR</strong> — рантайм, інтерпретатор (типу .нет, яви), який раз встановлюється на клієнтський комп і &#8220;виконує&#8221; AIR-програми. Розробляти проги (і масштабувати існуючі) можна на основі Flex-Flash або HTML-яваскрипт. (До речі, AIR — це бета-версія того, що ще зовсім недавно у альфа-варіанті називалося Apollo ;-) ). Можна скачати купу прикладів, подивитись-потикатись&#8230; З уже працюючих рішень: <a href="http://pownce.com/"><strong>pownce</strong></a> (маю запрошення, якщо кому треба ;-) ); ви будете сміятись, але це — інстант-месенджер, але повністю реалізований як інтернет-додаток, з усіма перевагами такого рішення (зокрема: ви можете користуватись ним у браузері, а можете — в клієнті; сервіс один, код працює один, різні тільки інтерфейси&#8230;) </p>
<p><strong>Google Gears</strong> — екстеншн під <strong>іе</strong> та <strong>файерфокс</strong> (підтримка опери очікується&#8230;); качається, встановлюється, працює. Як приклад, можна подивитись на <a href="http:/www.google.com/reader/"><strong>Google Reader</strong></a> — після встановлення gears у файерфоксі там з&#8217;явиться така стрілочка &#8220;офлайн&#8221;, коли клікаєш її — на ваш комп скачується база останніх постів (поки що без картинок); надалі ви можете &#8220;ходити&#8221; по них, читати, <strong>відмічати прочитані</strong> , взагалі, <strong>користуватися усією звичайною функціональністю google reader</strong>; і все це <strong>офлайн</strong>! як тільки ви клікните &#8220;онлайн&#8221; — усі дані синхронізуються з вашим акаунтом рідера! &lt;- от де уся нехитра фантастика ситуації&#8230;</p>
<p><strong><ins>Bottom-line</ins>:</strong> на одному форумі зустрічав я людину, що мала бажання написати прогу, яка вела би список аніме. Це просто абсолютно класичний приклад для застосування інтернет-додатків. Усі ми знаємо, як це має бути приблизно: <a href="http://myanimelist.net/"><strong>MyAnimeList.net</strong></a>. Та правильне рішення для такої проги — це <strong>те саме, але як сервіс</strong>:</p>
<ol>
<li>можливість не просто працювати зі своїми даними онлайн (як зараз) — але і <strong>ОФЛАЙН</strong> (типу <em>Google Gears</em>) (я маю мати можливість оновлювати свою базу аніме, <strong>навіть находячись офлайн</strong>; і коли я виходжу онлайн — <strong>база має синхронізуватися</strong>!) </li>
<li>плюс до цього можливість працювати поза браузером, в окремому вікні (варіант типу <em>AIR</em>)</li>
</ol>
<p>Навіщо мені знати взагалі — онлайн я чи офлайн? Це має знати прога (чи браузер, в якому я в даний момент працюю) — і вона має <strong>автоматично синхронізовувати мене з моїми даними в інтернеті</strong>! <em>Різниця між інтернетом і вашим вінтом — суто технічна, формальна; по суті її не існує, і поступово вона зітреться</em>. &lt;- це майбутнє; чи реалізовувати це за допомогою AIR? чи яви? чи більш низькорівнево? — це ваш вибір; головне результат: прога повинна працювати з даними прозоро, незалежно від того, онлайн вона чи офлайн, дані мають бути і тут, і там, і локально, і на вебі — прога, окрім всього іншого, має підтримувати їх у синхронізованому стані. (До речі, локальна база даних як в AIR, так і в Google Gears реалізована на основі <a href="http://www.sqlite.org/"><strong>sqlite</strong></a> ;-) ). </p>
<p>І розглядати такий підхід до рішення проблеми аніме-списків, наприклад, як у вигляді <em>локальної</em> проги, що працює з <em>локальними</em> даними — це навіть недоречно&#8230; Це просто не на часі.</p>
<p>[додано пізніше (14.09.2007)] </p>
<ul>
<li>ще приклад з google gears: <a href="http://immike.net/blog/2007/06/04/wordpress-plugin-wp-offline/">плагін під wordpress, який вмикає вашому блогу офлайн-функціональність</a> (увага: працює тільки з файерфоксом; тільки для ознайомлення з технологією&#8230;).</li>
<li><a href="http://immike.net/blog/2007/05/31/getting-started-with-google-gears/">швидкий вступ до google gears</a> з того ж сайту.</li>
</ul>
<p>[/додано пізніше]</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kilesa.org.ua/2007/09/13/future-is-coming/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>6</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

