Персона -триєдина душа-
студії A-1 Pictures Inc., Aniplex
фансаб Ainex

Rating: 6.5 out of 10 stars

Це емо-меха (а які хороші мехи не емо-? (Євангеліон, anyone?) ;) ) про… Про що..? Сам чорт ногу зломить, намагаючись пояснити про що це! Власне сама меха (розмита фігура велетенських розмірів і невідомої природи, що активується з підлітка) і носить назву Персона:

Персона під час вищезгаданої активації

У зв’язку з цією активацією хочеться згадати дійсно крутий момент у цьому серіалі: каґе-нукі (影抜き, досл. щось типу “витягання тіні”, “кидання тіні”) — це напівлегальна гра, в яку грали підлітки, викликаючи свої персони. Це вийшло круто, тому що авторам справді добре вдалося при цьому передати атмосферу “підлітковості” (заборонений плід і далі по тексту — замініть “каґенукі” на “наркоту”, і психологічно нічого не зміниться…); але одночасно вони на цьому тлі розгорнули сюжет, що дійсно майстерна річ.

На жаль, далеко їм його розгорнути не вдалося. У всякому разі з першого разу зрозуміти, що вони там намагалися передати, як на мене, неможливо. Заплутали своїм символізмом. Це все дуже схоже на те, як люди тобі кажуть: “а давайте замість “сміятися” казати “курити”"; через деякий час додають: “а замість “танцювати” — “плюватись”, ок?”… а далі ще… і ще… а потім вони самі заплутуються… і вже ніхто ніфіга не розуміє, про що мова взагалі?! о__О

Прикінцевий символізм

Малюнок дуже гарний. Кольори, персонажі — все супер. Анімація здебільшого теж в порядку (тільки машини зроблені 3д і їхні рухи дуже неприродні). Голоси грають чудово — хіба що занадто вже гарні і музичні. До речі — музика тут теж нівроку: відкриття — такий собі метальчик (але нормально, жити можна), закриття —жіноче виконання (але все досить мелодійно — вона дійсно співає… (це так дивно чути після усієї цієї целюлоїдної японської попси, яку, схоже, багато хто вважає навіть за музику (!), — словами не передати)); хоча співає вона, звісно, все-рівно солодку(-)вату попсу. Саундтрек цікавіше — коли атакує персони, звучить такий досить класний метал (мабуть, тієї самої групи, що і відкриття), а в настроєві моменти звучить якесь сопрано — мабуть, щось італійське, судячи з мелодики (музика гарна, просто надзвичайно).

Наостанок ще пару скрінів — місцеві хлопці теж вміють обличчя затуляти:

Bottom-line:
хороша меха, тільки в кінці ніфіга не зрозуміло… але це ок, нічого… можна і так, ми люди звиклі.

Кучер Бредхерлі, 1 том (8 глав)
мангака САМУРА Хіроакі
скани Kotonoha

Rating: 7.5 out of 10 stars (скоріше 7 ніж 8…)

Важко навіть і передати, наскільки це важка річ. Але малюнок дуже гарний (ну ви і самі бачите…). Трохи грязнуватий у чорно-білому, але це стиль…

Що тут важке, так це сама історія — аристократичне сімейство Бредхерлі періодично набирає собі в сиротинцях дівчат на удочеріння. Кажуть, їм відкривається після цього шлях у велику оперу і щасливе життя. У реальності все не так райдужно… ( ;-) — знаючи садистично-секситські схильності Самури Хіроакі, ніхто райдужності і не чекав… але ТАКОГО теж… (чувак явно псих)). Та якщо справитися із першим шоком, — далі все розгортається цікаво, і оповідання досить майстерне.

Загальне враження скоріше непогане… Якщо змиритися з абсолютно неправдоподібними передумовами тобто… (і що вони там в Японії про Європу собі навигадували..?! Та що я кажу, наші теж про попередні покоління чого тільки не плетуть… (згадати тільки Гітлера… чи Середньовіччя…) — мабуть, є в тому щось цікаве для слухачів, щоб згустити фарби посильніше, очорнити близьке минуле (так працює історичний Едіпів комплекс, нічого тут не поробиш…)).

Одним словом, всім рекомендую! :P Особливо, якщо у вас міцний шлунок… (як в Японії ця манга розділила читачів, так, мабуть, буде і всюди…) До речі, Лезо Безсмертного — аніме по манзі того ж Самури Хіроакі якраз зараз в ефірі. Мабуть, треба буде подивитися…

Усі фотки на флікері тут (особливо гарна оця, що справа ;) ).

Доньки Мнемосіни, 6 епізодів
студії XEBEC, GENCO
фансаб Doremi, A-E_Ureshii

Rating: 5 out of 10 stars

Як вже неодноразово всіма зазначалося, японською Мнемосіна звучить як Мунемошіна, а “муне” — це “груди”; тому загальний напрямок і атмосфера були зрозумілі з самого початку… ;-) Одразу скажу — юрі було. І взагалі секс-насильство в комплекті. Чого не було так це осмисленого сюжету-оповідання. Ні, зачатки його присутні, але чогось авторам не вистачило… (майстерності?) Може, це через формат (6 серій по разу на місяць); дійсно, важко щось розгорнути, коли у глядача між серіями паузи в місяць… (Але з іншого боку, це ова, а значить вона розрахована на перегляд “за раз” (купив двд і подивився все одразу)).

Якість як на ову теж не фонтан. Кольорова гама мені загалом не сподобалася. Малюнок нічого. Анімація вище середнього. Музика… Ну, краще, ніж буває (тобто могло бути і гірше).

Цікавинки (окрім юрі…): неповнолітня дівчинка хлеще горілку, як не в себе… (напис на пляшці “Зубводка” має, мабуть, означати “Зубровка”… (чи що..?)) Безсмертні тільки жінки… Коли вони бачать ангелів, то несиляють і мліють. Ангели їх поїдають… Має місце Іґдрасиль. 5 серія, до речі, нічого, прикольна — там дія відбувається в майбутньому, і це трохи оживлює події… Коротше, дивитись можна, але особливо не розважає (на більше воно і не претендує).

До чого тут Мнемосіна? Саа… (ні, я розумію, там все якось зав’язано на пам’ять (причому з якимись комп’ютерними приколами), але чого через це богиню всує тривожити..?)

Bottom-line:
краще за Деснот, звісно, але загалом екшн і нічого цікавого.

Куренай, 12 епізодів

Rating: 7.5 out of 10 stars

Власне кажучи, хотів дати рейтинг 7,5 і на майанімелисті, але там це неможливо… (тому дав 8, не поскупився…) 8 — це для мене супер-аніме (9 — шедевр, 10 — щось недосяжне). 7 — це просто хороша річ, але Куренай трохи більше, ніж просто хороша річ ;-) … Особливо остання серія дуже і дуже непогана. Не розголошуючи ообливо сюжет: це аніме про те, як хлопця (на прізвище Куренай) наймають охороняти маленьку дівчинку, яка втікає від своєї родини (яка має на неї дуже гм… своєрідні плани).

Коротше, мені сподобалось ^^. Головним чином не сюжет, а виконання (оповідання). Дуже класні діалоги і голосова гра (дуже!). З т. зору сейю — це, мабуть, краще аніме в цьому році буде (важко уявити кращу гру). Крім того, закінчення теж не тупе, а досить “японське”. А це немаловажно за сучасних умов — коли японці все частіше забувають своє і підлаштовуються під західного глядача (з іншого боку, західних кліше там теж вистачає… але жити можна). Малюнок гарний, досить рівний на протязі всього серіалу. Анімація нормальна, 3д-рухи передаються непогано, кольорова гама чудова, дизайн персонажів прекрасний (всі легко запам’ятовуються і надалі ідентифікуються).

Єдине що довбані BSS зіпсували мені перегляд, вирішивши ні з того ні з сього посеред сезону виділити опенінг/ендінг в окремі файли (я вже флеймив про це раніше)… Але нема худа без добра: оскільки це було для мене питання принципове, я почав дивитися Куренай в равках — і тепер це перше аніме, яке я подивився повністю в равках! (та-да! звучать фанфари). Власне, я спочатку читав подробні описання епізоду на блогах, а потім дивився цей епізод в равці. І виходило нічого, відсотків 80% зрозуміло повністю, решта з контексту і асоціацій. Мені сподобалося ^__^.

Bottom-line:
гарне аніме. І основна мораль, яку я з нього виніс: інцест, діти, — фігня; от лолікони рулять! :lol: