Цитата зі словника:

Аутизм — патологічна замкнутість, відгородженість від реальної дійсності з утратою інтересу до спілкування, природних емоційних реакцій

що зачасту характеризується невмінням розмовляти (і нездатністю вчитися) і т.д. — натомість багато “аутиків” володіють якимись іншими здібностями (що ніби компенсують їхнє невміння і небажання розмовляти); напр., серед них високий відсоток людей з абсолютним слухом, чи людей, здатних проводити складні 3D-маніпуляції “не-математично”, тобто в голові і т.п.

+ просто неймовірне відео:

Основний месидж: розумова діяльність не замкнена на словесну і навіть на символічну комунікацію (ну, щодо символічної, це вони таки загнули…). Наприклад, Аманда Беггс розповідає у “перекладі”, що звичайні люди шукають у її діях (типу торкання води, чи видавання звуку певної висоти) якогось “символізму”, тобто це має щось означати — тільки тоді вони можуть визнати, що це розумна дія; натомість Аманда Беггс каже, що її дії — це просто комунікація з навколишніми об’єктами (торкання води — це просто спілкування з водою), тобто за цими діями не стоїть якогось “символізму” (у розумінні звичайних людей); при цьому вона розумна людина і може спілкуватися з іншими людьми, напр., через інтернет; просто вона вважає, що володіє іншим видом розумової діяльності (несемантичним), і що це саме розумова діяльність, нічим не менш розумова, аніж, напр., словесне спілкування у звичайних людей. Таким чином, аутичних людей треба розглядати просто як інший тип розумних істот, а не як недорозвинених чи психічно відсталих людей.

У мене давно виникало подібне відчуття щодо тварин — вони теж спілкуються не між собою, як люди (тобто не вирізняють себе радикально з оточуючого середовища), а… як би це сказати… спілкуються з навколишнім на його “мові”, чи що?.. торкаються, звучать, лижуть… Коротше, це щось на кшталт затасканого “злитого з природою” індіанця :-) — тільки по-справжньому.