Падаюча зірка April 13, 2008
Коли я перший раз дивився Шіґуруй, я так і не врубився, в чому полягає таємна техніка Падаюча зірка (про яку там стільки розмов). Аніме рухається на перший погляд повільно, але усі важливі моменти боїв пролітають миттєво, не встигнеш і оком зморгнути! 
На мій погляд це пов’язано з внутрішньою ментальністю японського бою на мечах взагалі — все вирішується в принципі одним вирішальним ударом. І це досить зрозуміло — бліц-кріг завжди був основною концепцією наступального бою. Що може бути більш красивим, ніж швидка переможна війна, точна і продумана, як хірургічне втручання, і одночасно люта і безумна в своїй рішучості йти до кінця, на смерть? Цивільні не страждають, жертв мінімум, матеріальні цінності збережено (в ідеалі 
) — бліц-кріг бажаний завжди і є вершиною військової науки.
Аналогічно і в японському мистецтві бою на (бойових) мечах. Головною метою була смерть противника, завдана якомога швидше з мінімальною кількістю рухів. Усе дуже прагматично. Усе підкорено єдиній меті — вбити. Краса саме в цьому (а не в якихось рухах чи стойках, все це вторинне). Наскільки я розумію, по всій Японії існувала купа доджьо (бойових шкіл), в яких можна було навчитись тій чи іншій техниці бою.
І, природно, у кожного доджьо головна техніка була своя, відрізна від інших. Така головна техніка була таємною — адже це був в принципі смертельний удар, і його несподіванність була важливим чинником його ефективності. Тому кожне доджьо тримало такий свій удар у страшенному секреті. Оскільки він був смертельний, то обучали йому на бойових мечах (а не на дерев’яних), і він заборонявся до використання у тренувальних боях.
Власне, навчання у доджьо проходило декілька стадій на шляху до основної “таємної техніки”. Загалом, звісно, ці стадії були просто більше педагогічним заохоченням для молодих учнів, головним були якраз щоденні рутинні тренування [далі цікавіше і з картинками...]
Wordpress 2.5 March 31, 2008
Оновився до вордпрес 2.5… Тепер подивимось, які будуть глюки. Поки що політ проходить нормально.
Що прийшлось поправити. По-перше, custom fields. Вордпрес додає тепер два внутрішні поля у custom fields: _edit_last та _edit_lock — вони відповідають за нову фічу, спільне редагування. Тому людям, що користаються custom fields, прийдеться поправити свій код, що їх відображує на предмет виключення вищезазначених полів.
І по-друге, граватар. Вордпрес тепер має вбудовану підтримку граватарів (читати тут). Так що плагін я вимкнув. Але виклик потрібної функціїї get_avatar(…) теж прийдеться дописати де треба. Зауважте, функція викликається досить тупо як echo get_avatar(…) — тобто саме з echo, і видає код img… і т.д., який, відповідно, важко контролювати. Так що багато чого там не потвікаєш… Але функціональності по замовчанню мені вистачає .
Новий інтерфейс мені спочатку не дуже сподобався, але під файерфоксом він зовсім навіть нічого (під оперою усі скруглені кути на кнопках чогось квадратні). Взагалі новинок багато (читати тут). Серед приємностей — автоматичний апгрейд плагінів прямо зі сторінки плагінів! (так, все автоматично: плагін деактивується, нова версія завантажуються вам на блог, плагін активується… магічно ^__^). Класна кнопка Add media на сторінці Write. Можливість швидко створювати фото-галереї. Пошук по сторінках (а не тільки по постах). Редагування тегів (але чому так і нема можливості зручно додавати до поста тегі з уже існуючих, я не розумію)…
І все-рівно, функціонально старий інтерфейс Write, наприклад, мені подобався більше — там багато опцій було в колонці справа від поста, і не треба було прокручувати всю сторінку, щоб до них дістатися (категорії точно так і просяться бути справа). Та, видно, вони там дослідили користувацькі уподобання і вирішили таки зосередити всю функціональність в одній колонці під постом. Може, так і краще (треба звикнути).
Та головне — схоже, вони нічого не зіпсували, апгрейд пройшов порівняно нормально, бази даних в порядку, теми-плагіни працюють… Що ще треба?
Ґонзо започатковує офіційне потокове аніме March 21, 2008
Нарешті аніме індустрія почала належним чином реагувати на виклики часу (чит. “фансаби”). Ґонзо починає транслювати по інтернету свої нові аніме одночасно з їхнім виходом в Японії! Наразі це два аніме, The Tower of Druaga: the Aegis of Uruk та Blassreiter, в ефірі-інтернеті — з 4 квітня, на YouTube (!), CrunchyRoll (!) та BOST (лінк: www.bosttv.com/gonzo).
Значення цього важко переоцінити. Переклад англійською буде робитися до виходу аніме, одночасно з японською озвучкою. Трансляція відбуватиметься на ТБ і в інтернеті одночасно (нема потреби в фансабах). Чи буде реклама? Думаю, точно буде. Якість? Ясно, вона буде гірша за фансаби, але свого споживача матиме (до того ж буде підписка на високу якість). Та головне — фансаб-модель дистриб’юції аніме визнана на офіційному рівні!
Шіґуруй March 16, 2008
Аніме гарне, тексту там не дуже багато (написів позаду нема ) — чому б його не перекласти швиденько? Спробую, подивлюся на темп, якщо буде не дуже обтяжливо (чит. “як Зецубо-сенсей”… (от же там, гад, понаписували…)) — перекладу до кінця. (Бо пропаде ж річ, ніхто і не помітить…)
Інтерв’ю з фансабером March 13, 2008
…на ANN. Довге таке інтерв’ю, розлоге. І все гарно чувак розповідає, про “експлуатацію зазору між виходом аніме в Японії і релізом ДВД”, про необхідність майже миттєвого перекладу на рівні виробника аніме, про рекламу у відео і про сервіси по підписці.
Але це всім, хто в цьому бізнесі, і без того ясно. Що неприємно дивує, так це така “оборонна”, затравлена поза фансабера, коли мова заходить про “етичність” фансабу взагалі і його “негативний” вплив на індустрію (ну ви знаєте цю мантру…) Тобто, подумати тільки, людина з величезним досвідом, все добре розуміє стосовно усіх трендів і чітко бачить розв’язку ситуації. Але… І досі реально вважає (почуває) себе винним. “Так, ми, фансабери, завдаємо індустрії аніме непоправної шкоди. Але нічого з цим подіяти не можемо, такий склад речей.” (!) Людині і на думку не спадає, що те, що він робить - це добре! Що це оздоровчий процес, який несе смерть старому, старій бізнес-моделі, яка своє відпрацювала, і яка сама є злом! (Тобто погано якраз навпаки — продавати аніме на дисках (а добре — поширювати його через інтернет, як це і склалося природним шляхом)).
Та що поробиш, стара школа… Їх вже не переробиш. Це нагадує бізнесменів часів перебудови — у них у всіх був такий крадійкуватий затравлений вигляд (і це не дивно — довгий час бізнес був заборонений і вважався “економічним злочином” (хоча саме така позиція є злочином проти економіки )). Я розумію, що ці бізнесмени і справді трохи прикрадали, але ж в перехідні періоди це в природі речей.
Loading ...