Lucymisser May 8, 2008
Як можна легко побачити з мого френдфіда я захопився відео-блогами Lucymisser. Хто така Люсімісер? (і що таке відео-блоги?) Ну, відео-блоги — це коли люди знімають щось на відео (говорять за життя, танцюють, і т.і…), і викладають це на трубу. Я і не знав, що це може бути таким захопливим! ^__^ Серйозно, коли виходить — кльова же штука! А Lucymisser… Коротше,
(Ви не маєте жодного розуміння, що таке каваї, якщо не бачили цього! 
Really-really…)
А взазалі (як можна дізнатися з інших її відео) Lucymisser насправді звуть Юукі, слово Lucymisser походить від Lucy і misser (той, хто miss, скучає), Люсі — так звали її кішку, яка у неї була, коли вона жила по обміну в Америці, і її прийшлось лишити там, коли вона повернулась, і вона назвалась Lucymisser тому що скучала за нею. Люсімісер — справжнє втілення Японії на трубі. Дехто навіть вважає її фальшивкою (тобто професійною акторкою, занадто все каваї (а мені, наприклад, це по барабану)).
Якщо поперло, то ось її канал — www.youtube.com/user/Lucymisser, там практично усе кльово! (Не пропустіть цей просто абсолютно неймовірний епізод з кроликом 
).
Весняне аніме: перший погляд May 4, 2008
Оскільки аніме цієї весни багатенько, і все не передивишся (а треба щось вибирати), — декілька слів про мої враження від очікуваних речей (може, кому пригодиться для фільтрації ). Загалом очікування не дуже справдилися: є пара категоричних розчарувань, але є і несподівані відкриття (ну не те що відкриття, таке…) Отже, за алфавітом:
Himitsu ~Top Secret~ The Revelation / Хіміцу ~Надзвичайно таємно~ Откровення
Rating: 
Откровенням це не стало (поки що). (І ні, це не BL, не дивлячись на перший малюнок…) Але штука досить прикольна (це про зчитування пам’яті загиблих). Мангу я читаю, там арка з президентом — я думав, що аніме теж почнеться з арки; а ні, таке враження, що шоу носитиме епізодичний характер (по справі на епізод). Крім того, що мене страшенно роздратувало, так це початок — і де вони взяли цю манеру на самому початку розповідати коротенько так весь сюжет (попросту)? o_O wtf? Ну, знаєте, а-ля Зоряні війни, типу “так і так, у такому-то році людство навчилось зчитувати пам’ять, тепер от розслідуємо справи, річ звичайна…” (це я утрирую (плюс я рав дивлюсь, там не зовсім те кажуть, але в тому дусі…)) Нафіга це постійно розповідати?? Чому не дати глядачу самому все зрозуміти? А так сюжет одразу стає нецікавим — а якщо ви такі круті, і сюжет вам по барабану, то, мабуть, у вас офігенне оповідання чи там, діалоги, або захмарний малюнок?.. — а фіг там! все досить посередненько… (хоча загалом вище середнього). Любителям Шімідзу Реіко (або Наокі Урасави ) сподобається [далі—більше...]
Шіґуруй завершено! April 26, 2008
Усе, остання серія! На цьому переклад Шіґуруй офіційно завершено! ^__^ (Якщо будуть якісь зауваження від глядачів, я ще вноситиму правки — слідкуйте за Шіґуруй-рсс).
Ми так і не отримали відповіді, хто переміг у першій серії, Фуджікі чи Ірако? — та я от зараз думаю: може, це так і треба? може, так воно і задумувалося? може, саме так вони намагались передати буддійську красу невизначеності/недосконалості (вабі-сабність як я це називаю…) на рівні оповідання? Це було б дуже круто… (і я знаю, що манга триває ).
Оце насправді краще аніме 2007 року (й одне з найкращих взагалі). І я радий, що мені прийшлось його перекладати ^__^.
Основна сторінка перекладу, повний архів перекладу (12 серій).
Падаюча зірка April 13, 2008
Коли я перший раз дивився Шіґуруй, я так і не врубився, в чому полягає таємна техніка Падаюча зірка (про яку там стільки розмов). Аніме рухається на перший погляд повільно, але усі важливі моменти боїв пролітають миттєво, не встигнеш і оком зморгнути! 
На мій погляд це пов’язано з внутрішньою ментальністю японського бою на мечах взагалі — все вирішується в принципі одним вирішальним ударом. І це досить зрозуміло — бліц-кріг завжди був основною концепцією наступального бою. Що може бути більш красивим, ніж швидка переможна війна, точна і продумана, як хірургічне втручання, і одночасно люта і безумна в своїй рішучості йти до кінця, на смерть? Цивільні не страждають, жертв мінімум, матеріальні цінності збережено (в ідеалі ) — бліц-кріг бажаний завжди і є вершиною військової науки.
Аналогічно і в японському мистецтві бою на (бойових) мечах. Головною метою була смерть противника, завдана якомога швидше з мінімальною кількістю рухів. Усе дуже прагматично. Усе підкорено єдиній меті — вбити. Краса саме в цьому (а не в якихось рухах чи стойках, все це вторинне). Наскільки я розумію, по всій Японії існувала купа доджьо (бойових шкіл), в яких можна було навчитись тій чи іншій техниці бою.
І, природно, у кожного доджьо головна техніка була своя, відрізна від інших. Така головна техніка була таємною — адже це був в принципі смертельний удар, і його несподіванність була важливим чинником його ефективності. Тому кожне доджьо тримало такий свій удар у страшенному секреті. Оскільки він був смертельний, то обучали йому на бойових мечах (а не на дерев’яних), і він заборонявся до використання у тренувальних боях.
Власне, навчання у доджьо проходило декілька стадій на шляху до основної “таємної техніки”. Загалом, звісно, ці стадії були просто більше педагогічним заохоченням для молодих учнів, головним були якраз щоденні рутинні тренування [далі цікавіше і з картинками...]
Wordpress 2.5 March 31, 2008
Оновився до вордпрес 2.5… Тепер подивимось, які будуть глюки. Поки що політ проходить нормально.
Що прийшлось поправити. По-перше, custom fields. Вордпрес додає тепер два внутрішні поля у custom fields: _edit_last та _edit_lock — вони відповідають за нову фічу, спільне редагування. Тому людям, що користаються custom fields, прийдеться поправити свій код, що їх відображує на предмет виключення вищезазначених полів.
І по-друге, граватар. Вордпрес тепер має вбудовану підтримку граватарів (читати тут). Так що плагін я вимкнув. Але виклик потрібної функціїї get_avatar(…) теж прийдеться дописати де треба. Зауважте, функція викликається досить тупо як echo get_avatar(…) — тобто саме з echo, і видає код img… і т.д., який, відповідно, важко контролювати. Так що багато чого там не потвікаєш… Але функціональності по замовчанню мені вистачає .
Новий інтерфейс мені спочатку не дуже сподобався, але під файерфоксом він зовсім навіть нічого (під оперою усі скруглені кути на кнопках чогось квадратні). Взагалі новинок багато (читати тут). Серед приємностей — автоматичний апгрейд плагінів прямо зі сторінки плагінів! (так, все автоматично: плагін деактивується, нова версія завантажуються вам на блог, плагін активується… магічно ^__^). Класна кнопка Add media на сторінці Write. Можливість швидко створювати фото-галереї. Пошук по сторінках (а не тільки по постах). Редагування тегів (але чому так і нема можливості зручно додавати до поста тегі з уже існуючих, я не розумію)…
І все-рівно, функціонально старий інтерфейс Write, наприклад, мені подобався більше — там багато опцій було в колонці справа від поста, і не треба було прокручувати всю сторінку, щоб до них дістатися (категорії точно так і просяться бути справа). Та, видно, вони там дослідили користувацькі уподобання і вирішили таки зосередити всю функціональність в одній колонці під постом. Може, так і краще (треба звикнути).
Та головне — схоже, вони нічого не зіпсували, апгрейд пройшов порівняно нормально, бази даних в порядку, теми-плагіни працюють… Що ще треба?
Loading ...