Принцеса-мононоке June 5, 2008
Переклав Міядзаківську Принцесу-мононоке ^__^ (особливих рекомендацій цьому аніме не потрібно). Переклад робився по таймінгу офіційного Мірамаксівського ДВД (тобто перший кадр “Мірамакс представляє” і т.д. — якщо у вас перший кадр “Джіблі”, трохи посуньте таймінг). Власне ж переклад новенький — його зроблено абсолютно автономно, здебільшого з японського скрипту зі звіркою з послівним англійським перекладом.
Що можна сказати про офіційний мірамаксівський переклад? — він багато в чому є адаптацією. У ньому “скорочена” (або підроблена під західні) велика кількість японських реалій, для яких не було прямого відповідника. Треба визнати, що при цьому вони НЕ спотворили саме аніме (як то часто буває) — і це великий плюс! Тобто основні інтонації і мотиви передаються тут у візуальному ряді/сюжеті (чи що) — і при “ніжному” підході все зберігається навіть в адаптації. АЛЕ наявність усіх реалій суттєво додає усьому реалістичності. Тому із цими титрами, сподіваюсь, ви побачите Мононоке-хіме трохи по-новому.
“Принцеса-мононоке”, українські субтитри. (Останні правки 4.08.2008)
Далі я проілюструю деякі з цих опущених в офіційному перекладі реалій [попереджаю, це довгий пост 
...]
Новий переклад June 3, 2008
Готовий новий переклад одного дуже відомого кіно-аніме! (і що це може бути?.. ) Перекладів цього аніме є дууже багато, і багато на перший погляд гарних; але після того, як я почитав його японський скрипт надодачу — з’ясувалося, що купа реалій так і лишилися неперекладеними… Наразі переклад в загальних рисах готовий і проходить останні перевірки і заточки (треба зробити декілька стратегічних рішень). Так що ближчими днями запощу великий пост!
Весняне аніме: перший погляд May 4, 2008
Оскільки аніме цієї весни багатенько, і все не передивишся (а треба щось вибирати), — декілька слів про мої враження від очікуваних речей (може, кому пригодиться для фільтрації ). Загалом очікування не дуже справдилися: є пара категоричних розчарувань, але є і несподівані відкриття (ну не те що відкриття, таке…) Отже, за алфавітом:
Himitsu ~Top Secret~ The Revelation / Хіміцу ~Надзвичайно таємно~ Откровення
Rating: 
Откровенням це не стало (поки що). (І ні, це не BL, не дивлячись на перший малюнок…) Але штука досить прикольна (це про зчитування пам’яті загиблих). Мангу я читаю, там арка з президентом — я думав, що аніме теж почнеться з арки; а ні, таке враження, що шоу носитиме епізодичний характер (по справі на епізод). Крім того, що мене страшенно роздратувало, так це початок — і де вони взяли цю манеру на самому початку розповідати коротенько так весь сюжет (попросту)? o_O wtf? Ну, знаєте, а-ля Зоряні війни, типу “так і так, у такому-то році людство навчилось зчитувати пам’ять, тепер от розслідуємо справи, річ звичайна…” (це я утрирую (плюс я рав дивлюсь, там не зовсім те кажуть, але в тому дусі…)) Нафіга це постійно розповідати?? Чому не дати глядачу самому все зрозуміти? А так сюжет одразу стає нецікавим — а якщо ви такі круті, і сюжет вам по барабану, то, мабуть, у вас офігенне оповідання чи там, діалоги, або захмарний малюнок?.. — а фіг там! все досить посередненько… (хоча загалом вище середнього). Любителям Шімідзу Реіко (або Наокі Урасави ) сподобається [далі—більше...]
Шіґуруй завершено! April 26, 2008
Усе, остання серія! На цьому переклад Шіґуруй офіційно завершено! ^__^ (Якщо будуть якісь зауваження від глядачів, я ще вноситиму правки — слідкуйте за Шіґуруй-рсс).
Ми так і не отримали відповіді, хто переміг у першій серії, Фуджікі чи Ірако? — та я от зараз думаю: може, це так і треба? може, так воно і задумувалося? може, саме так вони намагались передати буддійську красу невизначеності/недосконалості (вабі-сабність як я це називаю…) на рівні оповідання? Це було б дуже круто… (і я знаю, що манга триває ).
Оце насправді краще аніме 2007 року (й одне з найкращих взагалі). І я радий, що мені прийшлось його перекладати ^__^.
Основна сторінка перекладу, повний архів перекладу (12 серій).
Падаюча зірка April 13, 2008
Коли я перший раз дивився Шіґуруй, я так і не врубився, в чому полягає таємна техніка Падаюча зірка (про яку там стільки розмов). Аніме рухається на перший погляд повільно, але усі важливі моменти боїв пролітають миттєво, не встигнеш і оком зморгнути! 
На мій погляд це пов’язано з внутрішньою ментальністю японського бою на мечах взагалі — все вирішується в принципі одним вирішальним ударом. І це досить зрозуміло — бліц-кріг завжди був основною концепцією наступального бою. Що може бути більш красивим, ніж швидка переможна війна, точна і продумана, як хірургічне втручання, і одночасно люта і безумна в своїй рішучості йти до кінця, на смерть? Цивільні не страждають, жертв мінімум, матеріальні цінності збережено (в ідеалі ) — бліц-кріг бажаний завжди і є вершиною військової науки.
Аналогічно і в японському мистецтві бою на (бойових) мечах. Головною метою була смерть противника, завдана якомога швидше з мінімальною кількістю рухів. Усе дуже прагматично. Усе підкорено єдиній меті — вбити. Краса саме в цьому (а не в якихось рухах чи стойках, все це вторинне). Наскільки я розумію, по всій Японії існувала купа доджьо (бойових шкіл), в яких можна було навчитись тій чи іншій техниці бою.
І, природно, у кожного доджьо головна техніка була своя, відрізна від інших. Така головна техніка була таємною — адже це був в принципі смертельний удар, і його несподіванність була важливим чинником його ефективності. Тому кожне доджьо тримало такий свій удар у страшенному секреті. Оскільки він був смертельний, то обучали йому на бойових мечах (а не на дерев’яних), і він заборонявся до використання у тренувальних боях.
Власне, навчання у доджьо проходило декілька стадій на шляху до основної “таємної техніки”. Загалом, звісно, ці стадії були просто більше педагогічним заохоченням для молодих учнів, головним були якраз щоденні рутинні тренування [далі цікавіше і з картинками...]
