Весняне аніме: перший погляд May 4, 2008
Оскільки аніме цієї весни багатенько, і все не передивишся (а треба щось вибирати), — декілька слів про мої враження від очікуваних речей (може, кому пригодиться для фільтрації 
). Загалом очікування не дуже справдилися: є пара категоричних розчарувань, але є і несподівані відкриття (ну не те що відкриття, таке…) Отже, за алфавітом:
Himitsu ~Top Secret~ The Revelation / Хіміцу ~Надзвичайно таємно~ Откровення
Rating: 
Откровенням це не стало (поки що). (І ні, це не BL, не дивлячись на перший малюнок…) Але штука досить прикольна (це про зчитування пам’яті загиблих). Мангу я читаю, там арка з президентом — я думав, що аніме теж почнеться з арки; а ні, таке враження, що шоу носитиме епізодичний характер (по справі на епізод). Крім того, що мене страшенно роздратувало, так це початок — і де вони взяли цю манеру на самому початку розповідати коротенько так весь сюжет (попросту)? o_O wtf? Ну, знаєте, а-ля Зоряні війни, типу “так і так, у такому-то році людство навчилось зчитувати пам’ять, тепер от розслідуємо справи, річ звичайна…” (це я утрирую (плюс я рав дивлюсь, там не зовсім те кажуть, але в тому дусі…)) Нафіга це постійно розповідати?? Чому не дати глядачу самому все зрозуміти? А так сюжет одразу стає нецікавим — а якщо ви такі круті, і сюжет вам по барабану, то, мабуть, у вас офігенне оповідання чи там, діалоги, або захмарний малюнок?.. — а фіг там! все досить посередненько… (хоча загалом вище середнього). Любителям Шімідзу Реіко (або Наокі Урасави ) сподобається.
Bottom-line:
Дивитись можна, дивлюся далі.
Itazura na Kiss / Гравливий поцілунок
Rating:
Коротше, без поцілунків ніяк не обійтися… Не встиг закінчитися Кімікіс — мене підсадили на Ітадзура-на Кіс. Що про нього сказати: шьоджьо. Гірше за Кімікіс. Дизайн героїв поганенький — але загалом малюнок нічого (рухи-риски — досить гарно все передається). Сюжет: “про школу” — дівчина-двоєчниця намагається добитися взаємності від відмінника (пікантний поворот: у землетрусі у неї руйнується дім, і тепер вона “змушена” жити в родині цього відмінника…) ну і дурня, коротше!.. Але це шьоджьо, там вся справа в реалізації…
Bottom-line:
Фігня, але подивлюся ще пару серій, усе-таки шьоджьо.
Kaiba / Каіба
Rating:
Неформатний малюнок від Масаакі Юаси (Mind Game і Кемонодзуме). Багато чого відбувається. Але загалом якось все безтолково… Таке враження, що у чувака уся фантазія іде на малюнок, а сказати йому просто нічого. Коротше, не сподобалося мені, не знаю… Для мене це зайвий доказ, що малюнок в аніме має бути в усталеному стилі (з певним розкидом, звичайно, але має бути впізнаванним як аніме (а не чорт-зна що…)). А то арт-хаус якийсь виходить, і більше нічого.
Bottom-line:
Ну подивлюсь ще пару серій, але щось воно не дуже поки що.
Kurenai / Куренай
Rating:
Відкриття сезону! Прикольне аніме… Хлопця, на якого періодично находить таємнича сила, наймають доглянути маленьку дівчинку. Знаю-знаю все, що ви скажете (подумаєте)… Але аніме успішно балансує на межі; чудові сейю і діалогі, гарний малюнок (місцями віддалено нагадує Red Garden), кожна серія розвиває сюжет.
Bottom-line:
З нетерпінням чекаю наступних серій.
Last Friends / Останні друзі
Rating:
Пардонс, вкралася дорама… Більшість дорам — попса-попсою, соплі і нюні про кохання, але це досить нічого. Тільки не дивіться відкриття — там вони все зробили, щоб подати його як ЧИСТУ попсу (солоденька пісенька, чисті люди з модельними зачісками, і все це обвиває стрічка… гарно, одним словом.) А воно про домашнє насильство з елементами юрі (хе-хе-хе…) Суміш Нани з Нодаме Кантабіле, але в своєму роді — сюжет нагадує Нану, а актори з Нодаме Кантабіле. Причому актори досить гарно грають (що рідко побачиш в дорамах, взагалі-то…) Одним словом, приємно подивитись на Уено Джюрі — Нодаме (вона грає Руку, на фото справа (спробуйте впізнати!)) — у більш драматичному амплуа.
Bottom-line:
Дивлюсь далі без питань.
Persona -trinity soul- / Персона -триєдина душа-
Rating:
Ще одне відкриття! (хоч і з минулого сезону). Це типу меха, але особливо мех там не побачиш. Воно більш емо. Нагадує Раксефон, тільки без постійних боїв. Серії тягнуться у безкінечних розмовах. Емо-шьонен (новий стиль?). Я таке полюбляю інколи подивитись. Малюнок офігезний. Настроєвість. Музика нічого (особливо оперні моменти і закриття). Трохи шкутильгає анімація (рухи місцями не дуже гарно передаються) — але загалом річ крута.
Bottom-line:
З нетерпінням чекаю наступних серій (хоч нічого від них в плані сюжета і не чекаю).
Real Drive / Справжній драйв(? можл. “потяг”, чи щось таке)
Rating:
Ну анімація крута. Малюнок теж крутий. Сюжет — наукова фантастика (але дивитись можна). Присутній фансервіс (і досить незвичайно реалізований). Нюанс: усі особи жіночої статі мають гм… велику нижню частину… (нестандартно велику). І велетенські груди. (і дивний облягаючий одяг, який їх ще підкреслює).
Bottom-line:
Дивитимусь далі, але нафіга таке робити на 26 серій??… Боюсь, не витримаю.
Soul Eater / Поїдач душ
Rating:
Вибачаюсь, що без скрінів — вже постирав. Уу, лайно… Ненавиджу таке (відчуття огиди типу того, що викликає Деснот (тільки якщо Деснот хоч на більш дорослу аудиторію був розрахований, це зовсім для дітей)). Коротше, всі фанати цього лайна, тому що там, бачите, “плавна (дофіга) анімація”. А я не люблю плавну анімацію. Я люблю аніме — в аніме анімація має бути так чи інакше лімітед (wiki: limited animation). В аніме люди ледь встигають зробити епізод на наступний тиждень — ТОМУ вони вмикають свою фантазію і художню винахідливість (а НЕ купу бабок і потужний софт). Тому аніме цікаво дивитись. А коли люди хочуть зробити щось, щоб догодити фанству (особливо західному) — вони вбухують купу бабла, і у них виходить “плавна анімація” (і більш нічого). Коротше, Соул Ітер — це вже майже і не аніме; коміксності — нуль (тільки поганий сюжет), сюжету — нуль (серп смерті у вигляді людини? wtf?), все побудовано на екшені і тупих приколах. Якби в Америці вирішили зняти шьонен — вийшло би щось приблизно подібне…
Bottom-line:
Кинув нафіг після 1-ї серії, занадто плавна анімація.
Toshokan Sensou / Бібліотечні війни
Rating:
Ну таке… Не дуже, коротше. Я на равці, тому не все зрозумів з перших епізодів — але особливого захоплення шоу не викликає (не оповіданням, не малюнком). Увесь антураж з бібліотеками-книжками, схоже, потрібний тільки як фон для амурної історії головних героїв (ну, ви знаєте мантру: історія кохання на тлі величних подій). До біса, є Куренай і Персона…
Bottom-line:
Подивлюсь ще далі, але кину при першій нагоді.
Vampire Knight / Рицар-вампір
Rating:
Шьоджьо про вампірів. Здавалося б, як таке можна зіпсувати? o_O (Бафі, anyone?..) Але успішно зіпсовано. Малюнок фігня (перша серія ще нічого, а далі різке падіння якості). Сюжету нема. Оповідання нема. (Населена роботами…) Крові майже нема! Вдумайтесь тільки, КРОВІ НЕМА! На півострові школа, в якій є два класи — денний і нічний (ви зрозуміли, хто де вчиться…) Повсюди ходять вампіри і з себе пнуться, а за ними бігають зграйки обожнювачок і пропонують себе. Хіба за це ми любимо вампірів?!
Bottom-line:
З 3-го епізоду обіцяють кровищу, але я її вже не побачу.
Поточний стан того, що я дивлюся, можна побачити на моєму анімелисті.
- Comment RSS ~
- Tags: Anime, Сезонні огляди ~
- author: minus-one
Comments»
Пізнавально… На днях мабуть таки почну перегляд Персони та Драйву - не даремно ж я їх качав
не скидуй з вагів ще хіміцу — це непогана річ