AirPress September 27, 2007
Вже маємо бета-варіант AIR-клієнта для wordpress — AirPress. Тобто це клієнт, написаний на AIR, він ставиться на ваш комп, імпортує ваш блог, а далі дозволяє створювати нові повідомлення (поки що не може редагувати, але буде), вставляти туди текст-картинки-аудіо-відео (все автоматично конвертиться під найменший розмір, відео може захоплюватися прямо з веб-камери), і все це — БЕЗВІДНОСНО ДО ТОГО, ОФЛАЙН ВИ ЧИ ОНЛАЙН! Тобто прога дозволяє вам робити все з вашими постами, навіть коли ви офлайн. Коли ви знову виходите онлайн — відбувається синхронізація.
Враження: фігові в основному. Усе працює, на перший погляд. Але… Як я і боявся, флеш не найкраща платформа для розробки додатків: усе якесь запишне, інтерфейс гламурненький, але якраз це я і не люблю; він низькофункціональний і починає задирати після другого запуску. Фіч мало. Головний плюс: офлайн-режим працює. Головний мінус: прога не підтримує унікод!! Кириличні пости — суцільна абракадабра 
. У майбутньому, це, певно, зміниться; та поки що користі від AirPress для мене особливої немає (хіба що подивитись-потикатись).
Wordpress 2.3 September 25, 2007
Вийшов новенький wordpress 2.3 “Декстер”! І я уже оновився. Були проблеми, тому про все по порядку. Чому ви хочете оновитися до 2.3? (головне):
- ТЕГИ.
- Нотифікація про оновлення плагінів і вордпреса.
- url-оптимізація і “розумне” перенаправлення.
- новий статус поста — “до розгляду” (”pending”; на додачу до “чернетка”, “опублікований”, “приватний”).
- ще дещо на більш “низькому” рівні (повна підтримка Atom 1.0, швидкість sql…)
- я згадував теги?
Головне, ясно, теги; через їх запровадження змінено структуру баз даних, тому легкий геморой гарантовано (особливо на кириличних блогах…) Я вже оновився, тому можу поділитися враженнями [more...]
Google-sharing September 21, 2007
Гугл стає все більш соціально-орієнтованим (здається, набільше натхнення він черпає у facebook… 
) Черговий сервіс від гугла Shared Stuff дозволяє “розшарювати” в мережі різні речі: зараз в основному це закладки, цікаві посилання, гугл-відео; в майбутньому ще багато чого (зокрема shared-підписки з reader будуть теж інтегровані сюди). Цікаво, що на вищевказаній сторінці ви бачите речі, розшарені вашими gmail-контактами. У вас також є власна сторінка. Також існує сторінка найбільш популярних статей плюс сторінка популярних речей з певного домену і за певним тегом. Нарешті, в наявності кнопка для браузера Email/Share (див. на своїй сторінці), за допомогою якої одним кліком можна додати сторінку, на якій зараз знаходишся до своїх “шар” (і ще багато чого іншого).
Що я скажу: поки що все це сире, і користатись цим я не буду, поки, наприклад, не з’виться можливість автоматично додавати на цю сторінку shared-статті з гугл-рідера… але потикатись можна.
П.С.: до речі, я дещо оновив функціональність My Google Reader (див. справа вгорі на головній сторінці блога): тепер він відображає не усю мою річку новин, як раніш, а тільки те, що я розшарив (тобто те, що з читаного я відмітив, як цікаве для мене). Так крутіше! (додається “людський” відбір, персональний дотик).
Ситуація навколо School Days September 19, 2007
Телеканал Канагава, що транслював дотепер School Days (Шкільні дні), відмовився учора випускати в ефір фінальну, 12-ту серію шоу (і замінив її якоюсь програмою про природу… (добре хоч, що не балет…)) Офіційна мотивація лишається невідомою — та, в принципі, ясно: це пов’язано з тим, що одна з героїнь вбиває свого батька сокирою! School Days — шоу, відоме своїм насильством, але, здається, для власників каналу подібний розвиток подій став несподіванкою 
. До речі, це аніме — приклад того, що навіть стандартно подивившись 2 серії для оцінки, неможливо робити висновки про подальшій розвиток японського сюжету; адже я подивився 4 епізоди, плюнув і далі дивитися не став (хоч я знав все підгрунтя, чув всі чутки…), — а воно он як повернулося! (не думав, не гадав…)
Тепер фанству прийдеться почекати, поки останній епізод шоу покаже який інший канал, або, що скоріше за все, виходу двд.
[додано 20.09.2007]
Шоу зняли з трансляції ще з декількох каналів; причина не просто в тому, що в ньому дівчина вбиває батька сокирою, а в тому, що буквально на днях саме такий злочин відбувся в реальності! — 16-річна дівчина вбила сокирою свого батька-поліцейського! Думаю, за таких обставин, справді, показувати 12 серію “Шкільних днів” з таким самим сюжетом було б жорстоко по відношенню до постраждалої родини…
[/додано]
Майбутнє вже зараз September 13, 2007
Усім вже більш-менш зрозуміло, у якому напрямку розвиваються технології. Підхід до даних стає настільки уніфікований, що їх майже завжди стало можливим розглядати як окрему сутність, безвідносно до проги, якою вони створені. І чим далі дані відходять від свого софта — тим чіткіше стає зрозумілим:
дані завжди повинні бути доступні.
Але і проги завжди повинні бути доступні ТЕЖ!!
Ясно, куди я веду? схема проста: дані повинні бути десь на вебі, клієнт (що з ними працює) — теж на вебі (це не обов’язково, але чому ні, якщо така можливість існує?). І це не просто тому, що веб звідусіль доступний, а ви хочете, щоб ваші дані і клієнти, що з ними працюють, були звідусіль доступні; ні, просто тому, що веб надійніший. Вінти на гугл-плекс надійніші, за ваш вінт (за мій точно, він у мене якраз нещодавно згорів (пропало все, окрім того, що було на вебі…)).
Дані завжди були нарізно — у вигляді файлів вони зберігались у вас на вінті; що заважає їм зберігатися у вигляді баз даних на вінті у гугла (наприклад)? якщо їхні вінти надійніші, а бази даних — більш уніфікований підхід? З прогами все не так очевидно (зазвичай ви працюєте з локальними клієнтами, які встановлені на вашому компі); але працюючи у вебі, ви постійно стикаєтесь з прогами, які виконуються на серверах (напр. сторінки цього блогу динамічно генеруються з php-коду, виконаного на серваку); а якщо ви користуєтесь веб-додатками типу google docs, то взагалі розумієте, про що я. Але є ще більш радикальний тип “інтернет-програм”: т.зв. rich internet applications (вікіпедія: Rich Internet applications). Вони роблять крок за межі браузера і представляють собою звичайні додатки, які виконуються в своєму вікні, можуть працювати із звичайними локальними даними і т.д. (уявіть собі writely (google docs), який виконується не в браузері, а в своєму вікні, як ворд, наприклад). На відміну від веб-додатків вони виконують “серверну частину” процедур на клієнському компі. Основні переваги таких програм — звідусіль-доступність, кросплатформеність, маленький розмір, швидка інстанляція і оновлення (недоліки: інтерпретація (швидкість) + див. нижче).
Загалом “проти” веб-підходу існує декілька моментів. Основні:
- швидкість — інтернет просто ще не настільки швидкий, як вінт; але для багатьох задач і об’ємів (документи, фотки…) його швидкість вже прийнятна;
- приватність — не всі погодяться зберігати свої документи наприклад на writely, бо в них може міститись “чутлива” інформація, доступ до якої бажано щоб був одноосібний. Але я не розглядатиму поки що цей аргумент.
- Головне ж, що відрізняє роботу з даними на вебі від роботи з даними на вінті, — це страшний ОФЛАЙН.
З будь-яких причин раптово ви можете опинитися офлайн — і все! ваші дані недоступні! ви не можете з ними працювати! ЦЕ головна неприємність веб-даних. Якби подолати її — можна вважати, що буде подолано те, що називається надмірною “централізацією” веба, надзалежність від “онлайну”.
І вже зараз існують два основних рішення проблеми (поки що бета): AIR (Adobe Integrated Runtime) і Google Gears [ще є далі...]
