Хеві-метал-суїцид

Цікавенька стаття про захоплення екс-гітариста Megadeth Марті Фрідмана джей-попом. Це другий відомий мені випадок після Леммі з Моторхед, який полюбляє Пафі…

Але тут випадок сильніший: чувак не просто захопився Японією, він переїхав туди жити, вивчив японську і зараз пише пісні для японської попси! — Його остання робота, балада для Котоко Kirei Na Senritsu дебютувала на 18 місці, і це його найвищий успіх в хіт-парадах!

In the States, you either love heavy metal or hate it. The mainstream pretty much avoids it. The sound of distorted guitars turns some people off. But here in Japan, everyone is kind of used to it. In the enka music that older people listen to, there are distorted guitars and twin lead guitar solos, just like Iron Maiden use. But people’s grandparents here sing along to it! And there’s some metal that goes out to the mainstream, but in small doses. Japanese bands like Orange Range, Asian Kung-Fu Generation or even Glay have riffs that are straightup metal, but they don’t overdo it. They take metal but homogenize it in a way that mainstream people can dig it. They take the lameness out of it.

Він пішов по руках в японському шоу-бізнесі, бере участь в усьому по повній програмі — виступає на кулінарних-шоу, і разом із Morning Musume, і т.д… — але не бачить у цьому нічого “попсового” (в західному смислі) і отримує від усього задоволення.

I love America and I’m a huge fan of it, but every time I go back, I get bummed out on it as a country. And when I’m in Japan, I’m happy, so it’s real simple to say where I’d rather be. I think TV in America is too negative and mean-spirited, and it’s also very jimi (dull). In Japan it’s very upbeat and colorful and the music is happy.

The music in America is depressing now. I don’t like it when rich people make angry music. It’s not convincing to me. One thing that bummed me out about Megadeth was that we were acting like we were angry all the time, and I’m not that good of an actor. I’ve found that in Japan you can play hard, heavy and aggressive music and it can still be uplifting.

Коротше, цікаво почитати… Основний момент — японці легко мішають жанри в одному котлі, не соромляться експериментувати і роблять це досить щиро; тому навіть така передбачувана річ, як сучасний рок-н-рол звучить у них якось по-своєму…