Цим літом нас спіткав справжнісінький мое-обвал — кількість комедійних лолі-шоу явно перевищує усі звичайні рамки; здається, в Японії оцінили очікування ринку і зробили рішучу ставку на мое-фактор. Гм… як на мене — не найкраще рішення (існує купа інших прикольних жанрів), але питання не в тому. Весь прикол в тому, що усі ці мое-шоу — офігезні (!) ^__^, і про них просто не можна промовчати.
Почалось все з
Lucky ☆ Star / Щаслива ☆ зірка
Rating: 
Yay! Каваї… Кьоані (Кіото-анімація (Харухі, Канон…)) в усій красі. Шоу має дуже свіжий гумор; але, звісно, в японсько-анімешному розумінні слова — купа каламбурів і алюзій на невідомі, наприклад, мені аніме і т.д. Головна привабливість — вірно спіймана і майже скрізь дотримана настроєвість; окрім настрою тут, власне, нічого і немає (та й нічого і не треба, не 
): група школярок розмовляє про всяке… “З якого боку краще їсти ріжок, щоб з іншого кінця не видавлювався крем?..” (Діалоги і сейюу просто супер) — заворожує, наче змія якась… В кінці кожної серії — невеличка манзай-вистава (Lucky Channel) і смішне караоке.
Якщо про погане — шоу трохи (зовсім трохи) видихається за 16 серією (скільки можна жартувати?), але загалом все просто бомба, по-справжньому смішно, дивитись обов’язково!
Потім по нас вдарив
Sayonara, Zetsubou Sensei / Прощавай, Відчай-сенсей
Rating:
На мій погляд (а він затримався поки що на 5-ій серії) — це наразі найкраще шоу сезону. Якщо казати про сюжет, то тут небагато чого: суіцидально-схильний сенсей (чиє прізвище Зецубоу каламбуриться як Відчай) і його юна все-позитивно-сприймаюча учениця (+ повний клас найрізноманітніших типажів). Але сюжет тут (як і майже в будь-якій японській комедії) зовсім ні до чого. Більш того, мое-ефекту тут теж не так багато.
Увесь прикол шоу — в тому, що все це робив Шінбо Акіюкі і студія Шафт. Легковпізнаванний і виразний стиль Шінбо перемагає все! А його різкі і абсолютно безумні оповідальні ходи — справжній свіжій вітер у сучасному аніме. Людина використовує все, що під рукою (може ввести до аніме реальні об’єкти, малювати скетчами, використовувати чібі-ефекти… все що завгодно) і не соромиться застосовувати для оповідання власні вільні асоціації (причому, здається у зовсім вже первозданому вигляді ). (Також він не соромиться використовувати фансервіс (і це йому як нікому вдається) 
)
Приклад жартівливої цензури фансервісу з першого епізоду 
(сенсей вішається…)
І Зецубоу, здається, його найкраща робота… У 4-ій серії я взагалі валявся — дівчина соромиться розмовляти, спілкується виключно через текстові повідомлення з мобілки (мейл-”меру”), при цьому коли до неї хтось звертається вона “хвилюється” (напис збоку “хвилюється”); та коли вона виходить онлайн (голос за кадром める~める – меру-меру (“мейлю-мейлю“)) — починає грубо і безупинно лаятися (“що ти, сліпий, чоториокий, на мене вирячився, придурку..?“)
Коротше, там дуже комічно виходить… (Меру-меру одразу пішло в заголовок блога)
Інші роботи Шінбо: PaniPoni Dash (до речі, судячи з усього, теж бомба), Hidamari Sketch (див. нижче), нова Negima. Загалом він робить комедії (а навіть найсмішніші комедії, в принципі, річ набридлива), але я чув про якісь його “серйозні” шоу, от тільки не пригадаю їх зараз… [додано пізніше](Він робив дуже багато окремих серій в купі сералів, починаючи з Soul Taker ep1 і закінчуючи поточним Mononoke ep2 (а може і далі, не впевнений…))[/додано пізніше] Коротше, лінк на саберів трохи нижче (до речі, a.f.k. вдаються комедії).
Усі скріни Sayonara, Zetsubou Sensei…
Рекомендовані фансаби: теж a.f.k.
Отже не дивно, що далі погляд мимоволі тягнеться у бік іншого нещодавнього (весняного) шоу Шінбо
Hidamari Sketch / Хідамарі-скетч
Rating:
І погляд не помиляється! ^__^ Знову Шінбо в усій красі, знову швидкий, мінімалістичний, невловимий малюнок, і знову нестандартний (і дуже японський) гумор. Спочатку шоу може здатися “сіреньким” — але це не так!; дайте йому шанс, 3-я серія — і ви вже нікуди не йдете…
Рекомендовані фансаби: Shintani
Також цього літа неможливо пройти повз
Lovely Complex / Чудовий комплекс
Rating: 
Це не мое-комедія, тут все типу більш “по-дорослому”. Загалом це майже класичний манзай, тобто два головних героя (довга дівчина і короткий хлопець) говорять різну нісенітницю і жартують з цього приводу. Оскільки все відбувається в Осаці, чого дивуватися, що все це звучить на кансайському діалекті? (теж класично для сучасного манзаю). Малюнок досить жвавий, кольори мені спочатку сподобались не дуже, але щось в тому є, затягує. У цілому дуже нагадує Bokura Ga Ita — і сюжетом, і стилем; тільки мені все рівно Бокура Га Іта більше до смаку (дуже позитивно згадується, і я навіть якось збираюсь його передивитись).
(До речі, людям, що вчать японську, Lovely Complex дуже корисний з точки зору ознайомлення з кансайським діалектом ).
Рекомендовані фансаби: KissSub
По тому на нас обрушився
Moetan / Моетан
Rating:
Шоу дуже очікуване — тому тим більшим було моє розчарування у ньому. Не те що воно погане… Просто трохи більш дитяче, ніж це необхідно. І експлуатація мое-фактору тут така нахабна і неприхована, що стає аж приторно. (Взагалі, все це дуже нагадує кліпи російської попси, — на перший погляд, все як і скрізь, і бабки нормальні вкладені, і все, а виходить якесь блядство. Забагато жиру. Їм, мабуть, і порнуха не вдалася би…)
Але дивитися Моетан можна, і задоволення від нього можна отримати точно вище середнього. (Та і серіали мають тенденцію покращуватися десь до середини, а я бачив тільки 2 серії). Шкода тільки, що через конкуренцію з Моетаном (та і мабуть з усім іншим тут згаданим) відклали на осінь Kodomo no Jikan / Дитячий час, ще одне дуже очікуване мое-фансервіс-шоу (та, може, воно і на краще, тому що мені і того, що є, досить…)
Рекомендовані фансаби: cолянка, див. Тошьокан
І накінець — трохи не-анімешної моешності
Maid in Akihabara – Зроблено/дівчина/покоївка в Акіхабарі
Rating:
Це 6 короткометражок про мейд-кафе в Токіо. Хто не в курсі: maid (в смислі “покоївка”, “служанка”), або японською “мейдо” — одне з анімешних кліше, що стало елементом мое-культури; мейд-кафе досить популярні серед отаку; там вас обслуговують мейдо (обслуговують не в сексуальному плані — просто, кава там-горішки): вони одягнені в прикольні анімешні прикиди, кажуть вам “гошюджін-сама” (щось типу “мій пане“) і… і, власне, все. Але “мое, одначе”…
Так от — все це діло можна дивитися. Воно прикольне! (Спочатку здається, що вони там просто не дуже добре грають, але так завжди з японським кіном; пройде час — і починаєш відчувати прикол…)
Від якудзи з привітом!
меру-меру…
P.S.: а, так: після усього цього — з’їжте лимона
[...] Інколи додаватиму голосування в пости: вже додав у Мое-обвал та Битву Доладного (бо там були певні [...]
[...] Та як би воно не було — це як свого роду канікули після літнього мое-обвалу і усіх цих комедій і гумору (які трохи вже [...]
А в тебе тут цікаво
ок, але такі коментарі точно як спам
(останнім часом таке валить – якби не знав, що ти жива людина, потер би, не задумуючись)
Вітаю! Мені зараз потрібен гумор який звалює з ніг слона. Що порадиш?
привіт
може, south park? або family guy? або просто Сімпсонів?
а якщо з японського – то он є Відчай-сенсей (тільки там гумор дуже гм… специфічний). та і Лакі☆Стар смішне… (але теж специфічне).
п.с. навіщо ображати слонів?