Comments on: Typo

By: Плюсівка

Плюсівка — Wed, 14 Nov 2007 13:15:43 +0000

Давно я не заглядала в інтернет. І ось приготувалася насолодитися інтелігентною дискусією двох розумних людей, а тут таке…. Фе, панове, сором.
Льоню, не впадай в істерику, ти — хороший перекладач, і ніхто з цим не сперечається. Інша річ, що критики ти не сприймаєш узагалі, і на все у тебе одна відповідь — а сама переклади. Та робота в мене інакша, редакторська, так званий секонд опіньєн: мовна правка + думка людини, яка непогано (віриш?) орієнтується в англійській мові, і відчуває, коли сказано недобре чи неточно… А фільми я перекладала, і не один, однак редакторська робота мені ближча, а найбільше мені тепер подобається записувати фільми як режисер — водночас можна і з акторами гарненько попрацювати, і переклад підкоригувати. Тож кожному своє.

By: minus-one

minus-one — Tue, 23 Oct 2007 08:52:38 +0000

я не викладаю ніяких своїх концепцій — просто хотілося натякнути Вам на реальний розклад… може, знати будете. а то такі як Ви воняють скрізь, типу “що ж ви нам ніколи нічого не скажете?”, “нам цікаво, як там воно насправді, та ви ж мовчите!” і т.і. але причини, чому ми з вами всерйоз не говоримо, див. вище (про замкнутість громад сектанського типу). але інколи я не мовчу, люди іншої інтелектуальної організації повинні раз від разу дізнаватися про факт існування в природі справжнього, іншого, а то вони вважають, що раз воно мовчить — то його нема (класична їхня логіка…) і втрачають віру в життя.

вигадали собі якогось міфічного зашкарублого конформіста-ворога України з гамбурґером у жмені й роздовбуєте

я нічого не вигадую, я таких, як Ви, як облуплених знаю, ви на поверхні зі всіма своїми думками і задніми думками… ви нічогісінько не знаєте про культуру, ніколи із нею не зустрічалися, і не робите зусиль для цього (бо воно вам не потрібно). зате ви постійно робите “внески” (і мружитесь від задоволення). а коли вас хто похвалить, вас переповнює віра, що все це насправді. все своє життя ви “робите справи”, головне для вас “результат”, це наповнює ваше життя смислом. пік ваших бажань — “лишитися в пам”яті нащадків”; це вам здається цінністю.

і даремно Ви вважаєте, що неможливо узнати людину з розмови — можливо! пару культурних паролів і Ви або там, або тут. Парочку “театрів Франка”, “Пінк Флойдів”, “жидів-кацапів”, трохи заздрощів-ревнощів до інших перекладачів (Гаррі Поттера), і все приблизно зрозуміло.

а коли вам нічого сказати по суті, ви починаєте повчати. та мені все-рівно… по барабану. посрати.

By: Майстер слова

Майстер слова — Tue, 23 Oct 2007 08:19:17 +0000

Шановний,
я міг би написати вам розлогу відповідь, однак боюся, що вийде не відповідь, а “метатеорія українського мудакознавства”. Ну чому серед українців, здавалось би, освічених, кантюперно грамотних, творчих, кількість мудаків зашкалює? Їй-Бо, легше будь-яку справу звершити з жидом чи кацапом, які принаймні до кожного рутинного процесу не висувають свох концепцій світобачення та розвитку культури, ніж з українцем. Ви мене геть не знаєте, не знаєте моїх поглядів на життя та на культуру, не знаєте моїх перекладів. І тому вигадали собі якогось міфічного зашкарублого конформіста-ворога України з гамбурґером у жмені й роздовбуєте. Повірте, “лучшє всєх наших крітікоф знаєм ми собствєнниє нєдастаткі” (Л.Брєжнєв). Я добре знаю й розумію, що роблю й навіщо, але ще раз вам пояснювати? Див. про “метатеорію”.
І, між іншим, не “все рівно”, а “все одно”, “байдуже”, “однаково”.

By: minus-one

minus-one — Mon, 22 Oct 2007 13:21:24 +0000

ну от, почалося… аргументація типу “поперекладай спочатку сам…” не спрацювала, задіємо важку артилерію “внесків в українську культуру”… збираються smug-хмари… (привіт любителям south park ;-) ) от тільки мені плювати як на внески, так і на культуру; я коли перекладаю, просто намагаюсь передати оригінал, він керує мною, а не якісь бундючні думки про мої внески кудись. оригінал – це ж об”єктивно; спробуйте дотримуватись його, і все буде в порядку, він не дозволить Вам збитися.

просто не знаю, як це пояснити… це як фальшива нота в музиці – якщо ви граєте чийсь твір, то маєте дотримуватися тексту. і коли Ви берете фальшиву ноту, не проходить аргументація типу: а я так і хотів зіграти! може, Ви так і хотіли, але в оригіналі цього нема, і нота так і лишається фальшивою, безвідносно до Ваших хотінь!

по суті питання я АБСОЛЮТНО ПРАВИЙ. все, що я сказав, чиста істина, все-рівно, розумієте Ви її чи ні, приємна Вам критика, чи “піди поперекладай” (чи “внесок в культуру”).

і не треба плутати кількість з якістю. від того, що Голівуд штампує тонни лайна, повірте, ЗОВСІМ нічого не міняється. хай буде 1000 фігових фільмів, 1 000 000, гугол, скільки завгодно; все що ви досягнете цим — тільки виробите імунітет у нормального глядача… цінності в тому чистий нуль.

я розумію, — пост-комуністичним людям важко збагнути, що кількість мало що означає; вам здається, ніби популярність, базована на фінансових механізмах Голівуда і розтиражована телебаченням, щось значить (ну не може бути, щоб все це намарно!) — а воно таки намарно… 0. нуль. ніщо. “внеску” нема. хороших речей взагалі мало, і Ви про них, скоріше за все, навіть не здогадуєтесь (і проживете життя, і навіть не зустрінете (а зустрінете — не впізнаєте)).

ви з вашою мас-культурою варитесь у власному соку, самі продукуєте лайно, і самі ж його споживаєте; і цей “круговорот лайна в природі” називаєте “культурою” і мружитесь від задоволення, що зробили в нього “внесок”. ви просто гоните сірий вал, воно вас годує, і вам здається, що воно має цінність і для інших; а це помилка! таку саму цінність для інших має з”їдений Вами сьогодні обід. Голівуд усіх вас годує — добре! Він має цю цінність для вас. А для інших — яка з того радість?

ви забули, що таке справжні хороші речі, не виміряні кількістю глядачів чи проданих екземплярів (або ніколи не знали, не знайшлося “замкненої спільноти сектантського типу”, щоб познайомити…); ви як діти, яких гіпнотизує все велике, вийшли у великий світ, побачили масштаби… і вирішили, що масштаб — це і є головне! а ваше лайно — воно навіть і не отрута, просто нуль. майже ніщо. має винятково соціологічне значення (“у 2007 році стільки-то глядачів подивилось фільм “Тачки”"), більше нічого.

зрозумійте: від того, що щось “слухають”, чи щось “стоїть і досі” цінності речам не додається! а те, що щось зникло, і його вже нема, і воно “загуло” — теж нічого не міняє! Ви теж не безсмертний, і театр Франка загудить врешті-решт, і “Пінк Флойд” ніхто і не згадає… це НЕ ГОЛОВНЕ. головне, ЯКИМ воно було. і нонкомформізм — гарна ознака, що воно було хорошим (хоч це теж тільки другорядна ознака). а продажність і “реальна праця” — гарні ознаки, що воно погане (хоч теж, тільки другорядні (бувають і винятки)).

а маленькі ком”юніті відчувають радість від хороших речей, і діляться нею між собою. і вони такі замкнені, тому що це їхній спосіб боротьби з мильною бульбашкою вашої “культури”, це спосіб їхньої опірності. і вони завжди будуть “маленькими”, і завжди будуть “замкненими”, така їхня сутність, таким чином хороше існує (не як кількість і приголомшливість). а ваш “масштаб” — то вже розпад і зникнення, шлях у смерть, другий етап, комерційна експлуатація, намагання спожити померле (і в цьому ваша функція, ви стерв”ятники…); все що в ньому є хорошого — від тих маленьких ком”юніті, що були на початку; але воно вже зникає, така природа речей; зате воно вже не замкнене, лежить все назовні — душі вже нема, зате ще є м”ясо, — велике, і помітне таким як ви (не здатним розгледіти тонке і маленьке) — тому вам здається, ось вона, цінність… :evil:

By: Майстер слова

Майстер слова — Mon, 22 Oct 2007 12:04:54 +0000

Шановний, не треба ставитися до незнайомих людей з таких зверхніх позицій – “не розумієте”, “не можете”, “не бачите”, “ваша біда”, “проблема”. Усе, що мені потрібно, я розумію. І ніякої біди в мене немає. Ваш недолугий термін “адаптатор” я до себе не притуляю. Я перекладач і водночас – автор синхронного тексту. Ви можете перекладати свої аніме, скільки влізе й наповнюватися характерним для замкнутих спільнот сектантського типу відчуттям власної вищості та обраності, одначе дубляж – значно вагоміший внесок в українську культуру. І цілком нормальна річ для мене і для українського глядача. Так, я в іншому світі, але мій світ зна-а-ачно ширший, яскравіший і переспективніший за ваш. У сенсі не тільки творчих перспектив, а й перспективи, як закону живопису. Спустіться з небес, ви не оригінальні. Невизнаних і “самодостатніх” геніїв я бачив свого часу доволі у підвальних театральних гуртках та ЖЕКівських рок-гуртах. Вони так само плювали в бік театру ім.Франка та “Пінк Флойд”. Однак театр Франка стоїть і досі, “Пінк Флойд” слухають і досі, а “генії” гай-гай… Загули… Ото спробуйте для противаги попрацювати вміло, якісно й добросовісно за бабки і для супервайзера – поки Чернілевська кличе. Може, трохи облетить пух самозакоханості й снобізму. Життя показує, що реальна праця, а не віртуальні тусовки “геніїв” по закутках Інтернету – найкраща перевірка таланту й творчої спроможності.