jump to navigation

Неперекладеності в Мушіші  March 12, 2006

Перекладаючи Мушіші я залишив без перекладу деякі характерні японські вигуки і родинні назви — точніше я їх транскрибував українською. Це зроблено навмисно. Спочатку мені здалося доречним для передачі японськості атмосфери включити до українського перекладу слово “йо”. Завдяки цьому поширеному слівцю не тільки передається певна інтонація, але й підкреслюється структура речення — у глядача, який спочатку читає це слово, а потім чує його з екрану, виникає певне уявлення про побудову японського речення і ілюзія, ніби він не читає, а чує аніме (тобто титри трошечки відступають на другий план, хоча б на цей момент). Потім я увів ще декілька слів, загальновідомих, як на мене, в анімешних колах (здебільшого це родинні назви, як от “О-каа-сан”), які мали б збільшити кількість таких “якорів-зачіпок” у тексті, що ще більше мало б створювати “японську” атмосферу та ілюзію “слухання” аніме, а не його читання.

Але то все теорія. На практиці багато хто питає мене що означає те чи інше слово. І хоч це не змусить мене перекладати вищезазначені слова (адже я вважаю, що ефект спрацьовує ;-)), та пояснити їхнє значення я можу (так Мушіші матиме ще й деякий навчальний аспект ;-)). Отже,

よ - “йо” — вигук, що передає дуже широкий спектр почуттів (в тому числі може використовуватись і як привітання — “йо!”, як у реперів), але частіше за все передає загальновідомість сказаного: “книжка, йо” — “книжка це, що, не бачиш?”, “ацуманґа да йо” — “ацуманґа це, ацуманґа” і т.п. Цей звук можна взагалі не перекладати, так що, якщо він вам чимось заважає у перекладі — просто не зважайте на нього, і все! А загалом він привносить у речення елемент само-собою-зрозумілості сказаного. “Ва“, яке можна побачити у 4 серії, яке приговорює жінка чоловіка, якому сняться пророцькі сни, — це різновид цього “йо”! Це не зовсім те “ва”, до якого звикли люди, що трохи знають японську (ідентифікатор предмету бесіди). Тут це слово використовується в тому самому смислі, що і “йо” (власне, це щось типу “жіночого” варіанту “йо”). І знов ж таки, воно залишено у тексті задля колориту, якщо воно чимось вам заважає, пропускайте його, на смисл воно не впливає.

ええと - “еето“, あの - “ано” — незначущі ввідні слова, які виражають коливання і невизначеність мовця і краще за все перекладаються таким протяжним “Е-е” (тут треба собі уявити, що людина, яка це говорить, при цьому чухає собі потилицю, отак: “Е-е-е…”). Інколи ці слова в певних комбінаціях перекладаються більш по смислу, наприклад, як ввідне “вибачте”, або “гей” тощо. Так само як і на йо, якщо ви не слухаєте японський текст, можете на ці слівця не зважати.

Родинні назви — треба зауважити, що в Японії для іменування родичів використовуються різні слова, в залежності від того, звертаєшся ти до свого родича, чи говориш про родича іншої людини. Тому деякі слова я перекладав відповідними українськими, а деякі (найбільш відомі) лишав у японському звучанні, наприклад, “мати”, “матір”, я лишив як “О-каа-сан”, а “хаха” переклав як “мама”, адже ясно, що це одне й теж саме (хаха і мама), ці первісні слова навіть утворені повторенням складів. Мені важливо було передати, що “каа-сан” і “мама” відрізняються (перше — це звернення до чиєїсь матері, а друге — до своєї), адже у нас “мама” і “мати” — майже одне й те саме.

У таблиці наведені японські родинні слова, їхня українська транскрипція (прошу зауважити, що “оу” треба читати більше як довге “оо”) та їхній можливий переклад. Жирним виділено слова, які я використав у перекладі в транскрипції.

Родич Свій Чужий
батько
чічі
тато
お父さん
О-тоу-сан
батько
мати
хаха
мама
お母さん
О-каа-сан
матір
старший брат
ані
ім’я брата
お兄さん
О-ніі-сан
брат
старша сестра
ане
ім’я сестри
お姉さん
О-нее-сан
сестра
молодший брат
о-тоуто
ім’я брата
弟さん
О-тоуто-сан
брат
молодша сестра
імоуто
ім’я сестри
妹さん
імоуто-сан
сестра
дідусь 祖父
софу
дідусь
おじいさん
О-джіі-сан
дід
бабуся 祖母
собо
бабуся
おばあさん
О-баа-сан
бабця
син 息子
мусуко
ім’я сина
息子さん
мусуко-сан
син
донька
мусуме
ім’я доньки
お嬢さん
О-джьоу-сан
дочка

До речі, “баа-сан” використано, тому що воно і так схоже на наше “баба”, “бабця”, корінь “ба” однаковий ;-). Взагалі, думаю, до цих слів на протязі серій легко звикнути (не так вже їх і багато).

Comments»

1. minus-one - March 15, 2006

Власне, у декого особливе несприйняття викликали “мусуко” і “мусуме”, думаю, наприкінці серій, якщо будуть ще зауваження з цього приводу, я заміню їх на “син” і “донька”… А може, ні… Ще не знаю… Загалом це не дуже принципове для мене питання. Це з самого початку було трохи як жарт ;-)

2. noname - September 26, 2006

Якось дивно сприймаються усі ці каа-сан, баа-сан, йо…
Неначе не перекладено…
А взагалі то переклад зроблено професійно, хочеться сказати перекладачу домо арігато! ;)

3. minus-one - September 27, 2006

аріґатоу за аріґатоу